Випрямити, -ся. Cм. випрямляти, -ся.
Гаїти, -ся, гаю, -ся, -єш, -ся, гл. 1) = гаяти, -ся. 2) гаїти. Занимать попусту мѣсто.
Нізіне и нізіне у стріть. Роды гуцульской вышивки.
Пестя, -ті Балованное дитя.
Пишний, -а, -е. 1) Гордый, важный. Оце яка пишна молодиця: і добридень не каже, а дивиться на, півока. В мене рід гордий та пишний.
2) Роскошный, пышный. Являється мій світ у пишних шатах. Ум. пишне́нький. Не жаль мені ні постелі біленької, ні вечері пишненької. Друженька пишненька.
Працюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Трудиться, стараться, употреблять усилія. Треба було вдвох зважувати вуліки на віз, бо вони не повироблювані, а я сам працювався.
Придибашка, -ки, ж. Приключеніе, происшествіе. Хвалить Бога, що ти приїхав, а то я тут турбувалась — чи не лучилась тобі ізнову яка придибашка, що так довго не було.
Сполуденок, -нка, м. Послѣобѣденное время.
Страждувати, -дую, -єш, гл. Страдать. Страждує худоба та й самому страждування.
Уметати, -таю, -єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: «як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю».
