Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

велетів

Велетів, -това, -ве Принадлежащій великану. Видів мальовану велетову ногу. Гн. II. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЕТІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЕТІВ"
Глибоч, -чі, ж. = глибочиня. Нема глибочі на цій річці. Н. Вол. у.
Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. Мнж. 130. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила. АД. І. 304.
Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Напри́шкуватий, -а, -е. Дерзкій, буйный. Кіевск. у.
Обшиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. Шить, пошить на себя. Облатався, обшився, став на панка схожий. Левиц. І. 143. Ой є в тебе полотенце, обшиємось, серце. Грин. III. 692.
Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Посмикати, -чу, -чеш, гл. Подергать. Ой паничу, паничу! я вас за чуб посмичу. Ном. № 1162.
Сідлатий, -а, -е. О конѣ: сѣдлистый. Богод. у.
Украдатися, -даюся, -єшся, сов. в. украстися, украдуся, -дешся, гл. 1) Избѣгать, избѣгнуть встрѣчи съ кѣмъ, уходить, скрываться, скрыться. Його вона шукала — побачитись, а він украдався, та й не бачила таки. Лебед. у. 2) Пробираться, пробраться, прокрасться, вкрасться. Увечері якось укрався в сіни. О. 1862. I. 33. Та недосвіт перед світом в садочок укрався. Шевч. 651. Вкралося горе. Шевч.
Циганочок, -чка, м. Ум. отъ циган.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛЕТІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.