Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ведмежа

Ведмежа, -жати, с. Медвѣженокъ. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята. Ном. № 13909. Ум. ведмежатко. Мил. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕЖА"
Випрохати, -ся. Cм. випрохувати, -ся.
Залля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = залити. Лучче було мене, мати, в купелі залляти, ніж такую нещасную на світ видавати. Чуб. V. 361.
Зростати, -та́ю, -єш, сов. в. зрости, -сту, -теш, гл. Выростать, вирости. Єсть у мене сестра менша, без мене зросла. Мет. 32. Без щастя Зросла, а без долі вродилася. Мет. 80. При мені вона й зросла, бо сиротою зосталася змалечку. МВ. ІІ. 19.
Купратий, -а, -е. Имѣющій большой задъ (о людяхъ, птицахъ). купрата дівка. Родъ брани.
Лелечиня́, -ня́ти, с. Птенецъ аисть. Харьк. Ум. лелечинятно.
Понаростати, -таємо, -єте, гл. Нарости (во множествѣ) І коли ці дівчата понаростали? Черниг. г.
Пралев, -ва, м. Самый сильный левъ? Я, — каже, — лев. — А я пралев. Чуб. II. 123.
Рукодійня, -ні, ж. Рукодѣліе. Свитка, шуба під лисичим хутром — ото усе її рукодійня. Харьк. г.
Синюха, -хи, ж. Раст. Agaricus violaceus L. ЗЮЗО. І. 110.
Чепуркуватий, -а, -е. Прихорошенный, прикрашенный. Охотнійше почали наші хлоп'ята слухати бурлацьке юродство Котляревського, аніж чепуркувату карамзинщину. К. (Хата. VIII).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕДМЕЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.