Баки, -ків, м. мн. Употреб. въ выраженіяхъ: 1) забивати, забити баки — сбивать, сбить съ толку, одурачить, обморочить. Забили мені баки. 2) вибанчити баки — вытаращить глаза. Білецк. Hoc. 3) баки світити. Подольщаться къ кому, показывать кому пріязненный видъ.
Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого.
Жовкні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = жовкнути. Ой у саду на горбочку трава все жовкніє.
Знести, -ся. Cм. зносити, -ся.
Ковбасянка, -ки, ж. Кишка для колбасъ.
Наймитча́, -ча́ти, с. Мальчикъ нанятый. Гонивши волики свої без наймитчати сам на пашу.
Настирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. настиритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать. надоѣсть, опротивѣть кому своей навязчивостью. Так уже настирилась мені, що вже не знаю, як од тебе одчепитись. Старшина настирився людім, крий Боже! бо не одного й не другого скривдив. Настирився людім, то й віддали в москалі, бо як стеріг ліса, то все людей бив своїх.
Обіймити, -му, -меш, гл. = обняти. Сам так го обіймив.
Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться.
Шквиря, -рі, ж. Снѣгъ съ вѣтромъ. У полі така шквиря, що й їхати не можно, не то йти. Ось як воно співається!... Не так як ти, мов коза в шквирю. Під дощ, під сніг, під шквирю.
