Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків.
Коліно, -на, с.
1) Колѣно. Жупанини по коліна, пошита до діла.
2) Родъ, происхожденіе. Одно — що вона пані великого коліна, а друге — що з прадіда ляшка.
3) Поколѣніе. Через тебе і твого потомка благословлятимуться усі коліна на землі. 49.
4) Изгибъ (рѣки и пр). Коліно трохи бум: так іти прямо, а потім повернуть у бік коліном.
5) Переходъ голоса при пѣніи. Не попадеш пісні: на коліна крута. Ум. колінечко, колінце. Первий раз ступив (у воду) по колінечка, другий раз ступив — як під рученьки.
На-про́весні, нар. Въ началѣ весны.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти.
Певний, -а, -е. 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Певна людина.
2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті?
3) Внушающій довѣріе. Тут певнеє ніщо ні ходить, ні сидить.
4) Извѣстный, опредѣленный. Ангел певного часу спускавсь у купальню.
Покорчити, -чить, гл. безл. Покорчить. Щоб тобі руки покорчило.
Роспізнавати, -наю, -єш, сов. в. роспізна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнавать, узнать, различать, различить. Багатого з хвастливим не роспізнаєш.
Рохкати, -каю, -єш, гл. Хрюкать. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала.
Сплигувати, -гую, -єш, сов. в. сплигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Спрыгивать, спрыгнуть, вспрыгивать, вспрыгнуть. Сплигнула так мов цвіркун або блоха.
Тякнути, -кну, -неш, гл. Тронуть, задѣть? його тякло. Онъ догадывался? Его задѣвало? Його може й тякло, що в мені кипіло.
