Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

величчя

Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. К. Псал. 14. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. XII. 131. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. МУЕ. ІІІ. 152. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі. МУЕ. ІІІ. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧЧЯ"
Бацькатися, -каюся, -єшся, гл. Сталкиваться рогами. Бацкают ся барани. Вх. Уг. 227.
Витоплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. витопитися, плюся, пишся, гл. Топиться, вытопиться (о печи). Ой чия то хата скраю витопляється сама? Грин. ІІІ. 357. Піч витопилась. Безлично: у печі вже витопилось.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
Натикати I, -ка́ю, -єш, сов. в. наткати, -тчу, -тче́ш, гл. 1) Только въ с. в.: наткать извѣстное количество. 2) Ткацкимъ способомъ дѣлать, сдѣлать узоры на ткани. Натикати квітки. Лебед. у.
Парост, -та, м. 1) Молодой отростокъ; побѣгъ, ростокъ. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе та борів много, зеленого та ні одного, пароста ні од одного. Мет. 154. 2) Лучъ. Роспустилися парости ясної зорі. Мет. 436. Ум. паросток, паросточок.
Притухати, -ха́ю, -єш, сов. в. притух(ну)ти, -хну, -неш, гл. = пригасати, пригаснути. Левиц. І. 74.
Проклятий, -а, -е. Проклятый. Употребляется какъ бранное слово. Журба моя, журба, журба проклятая, та наважилась мене зовсім ізжурити. Чуб. V. 420. В одного чоловіка була жінка Хамка, і така була проклята, що все його б'є. Рудч. Ск. І. 57.
Росповиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспови́тися, -в'юся, -єшся, гл. Распеленываться, распеленаться. Та нехай (дитина) плаче, роспов'ється, а уже мене не дождеться. Чуб. V. 787.
Скомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Составить, сочинить. Мене за сю не лайте мову, — не я її скомпонував. Котл. Ен. IV. 6. (Товариство) скомпонувало собі статут. К. ХП. 27.
Укувати, укую, -єш, гл. Заковать, оковать. Скажу тебе в кайдани вкувати. Гол. Білі ніженьки в кайдани вкували. АД. І. 82. 2) Сковать, наковать. Вкуй кілька цвяхів. Як мама не вділила, то коваль не вкує, т. е. если нѣтъ природныхъ, способностей, то искусственно ихъ не создать. Вас. 209.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.