Дзеле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Як грюкне грім, то аж вікна дзеленькають.
Дурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. 2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. Чого ти дурієш? де твій розум?
Неспроможність, -ности, ж. = неспромога. Неспроможність гіркая.
Підсліпо нар. Подслѣповато, не свѣтло. Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його гніт.
Понадсаджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и надсадити, но во множествѣ.
Пускати, -ка́ю, -єш, сов. в. пустити, -пущу, -стиш, гл. Пускать, пустить, выпустить. Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Давали, та з рук не пускали. Пустимо стрілку, як грім по небу.
2) Отпускать, отпустить; позволить. Ой чом не прийшов?... чи мати не пускала?
3) Впускать, впустить. Не пускають в хату ночувати.
4) Испускать, испустить. Вода, нагріваючись, пускає од себе пару. Зомлів, і слину вже з переляку пускає.
5) Вскрываться, вскрыться (о рѣкѣ). На провесні от-от річка Горинь пустить.
6) — на пожар. Сжигать, сжечь. Семиград султанський хочуть пустити на пожар і спліндрувати.
7) пускати бісики. Кокетничать, завлекать. Княгині нічого вже було до Четвертинського бісики пускать.
8) — тумана. Дурачить, обманывать.
9) — славу. Распространять молву, распускать дурные слухи.
Свекруха, -хи, ж. Свекровь. Чужа хата такая, як свекруха лихая. Ум. свекрівонька, свекро́вця, свекрушенька.
Схвасувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣшить отъ должности? Та його ото колись схвасували були, а оце упять настановили.
Титарня, -ні, ж. Столикъ, гдѣ продаютъ церковныя свѣчи, кладовая церковнаго старосты. Я до титарні протіснився, на п'ять рублів свічок купив.
Швайкало, -ла, м. Шатунъ, бродяга.
