Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербування

Вербування, -ня, с. Вербованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБУВАННЯ"
Апелюва́ння, -ня, с. Апелляція, апеллированіе.
Балаканка, -ки, ж. Болтовня. Желех.
Еге́кати, -каю, -єш, гл. Говорить еге. Мир. ХРВ. 181.
Затве́рднути, -ну, -неш, гл. = затвердіти. Затвердло поле й не вореш. Камен. у.
Кус, -са, м. 1) Кусокъ. Не тягни, Ониську, уса до Іванового куса. Ном. Перший кус усьому голова. Ном. № 11964. 2) Немного. Желех. Іде Сава з України, юж кус засмутився. Гол. II. 123. ні кус. Ничего; ни мало. Ні кус не помогло. Вх. Зн. 41.
Ошморгну́ти. Cм. Ошморгувати.
Подосолювати, -люю, -єш, гл. Досолить (многое). Уся страва не солона, — подосолюй усе.
Утомити, -ся. Cм. утомляти, -ся.
Чавкати, -каю, -єш, гл. Шлепать (по грязи, водѣ). Пішов чавкать і брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Шевчук, -ка, м. Сапожный подмастерье, сапожный ученикъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.