Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербиця

Вербиця, -ці, ж. Ум. отъ верба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЦЯ"
Видихувати, -хую, -єш, гл. = видихати.
Військо, -ка, с. Войско. Без гетьмана військо гине. Ном. № 751. Військо йде, як мак цвіте. Ном. № 4206.
Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле. Вх. Лем. 405.
Джгуто́к, -тка́, м. Ум. отъ джгут.
Кислота, -ти, ж. Кислота. Кислотою взятись. Покрыться кислымъ. Як не вимиєш довго глечика після молока, то він через день кислотою візьметься. Волч. у.
Линтваре́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ овечьей шкуры. Линтваревий кожух. Сим. 226.оправа. Кожаный переплетъ. Елисаветгр. у.
Межи́ Cм. меж.
Поодт.. Cм. повідт..
Танжір, -ра, м. = тарілка. Вх. Зн. 68.
Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь? Ном. № 13356.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.