Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

великовоїн

Великовоїн, -на, м. Великій воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОВОЇН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОВОЇН"
Жа́лоба 2, -би, ж. = скарга.
Зані́тувати, -ту́ю, -єш, гл. = занютувати.
Кожнярь, -ря́, м. Овчинникъ. Гол. Од. 10.
Недоліток, -тка, об. Несовершеннолѣтній, недоросль. А панич не знає, з двадцятою недоліток душі пропиває. Шевч. 220. Текля ще недоліток. Св. Л. 133.
Піддерти Cм. піддирати.
Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Рубковий, -а, -е. Изъ тонкаго полотна. Крайте рушнички рубковії. Рк. Макс.
Русявіти, -вію, -єш, гл. Становиться свѣтлорусымъ.
Совісний 2, -а, -е. Добровѣстный, совѣстливый.
Уворужити Cм. уворужувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИКОВОЇН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.