Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ведмідь

Ведмідь, -медя, м. Медвѣдь. Швидкий як ведмідь за перепелицями. Ном. № 10997. Не жируй з ведмедем, бо, він тебе зада вить. Ном. № 1213. Ум. ведмедик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМІДЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМІДЬ"
Антими́нс, -са, м. Антиминсъ. Узяв лядський антиминс із церкви та й привіз до преосвященного. ЗОЮР. І. 263.
Зака́з, -зу, м. 1) Приказъ, распоряженіе. А тут уже й заказ єсть: бігають по селах осаули на конях і всі громади, чоловіків, жінок, дітей виганяють, щоб на ранок у Василівщині стали привітать круля. О. 1862. Н. 59. 2) Запрещеніе. Вийшов з палати заказ, щоб не рубали лісу. Прилуц. у.
Инчий, -а, -е. = инший. Поведу, каже... у инче царство. Рудч. Ск. II. 108.
Натаганити, -ню, -ниш, гл. 1) Много наложить. Васильк. у. 2) Много наготовить.
Перепоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Въ выраж. пора перепори́лась Уже поздно, уже не время. Хотів оце втікати в степи, на Донщину, да тілько що пора вже перепорилась. Г. Барв. 333.
Стрілити Cм. стріляти.
Умець, умця и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю. Ном. № 6262.
Хмуравий, -а, -е. Хмурный. Угор.
Хоробливий, -а, -е. Болѣзненный. Желех.
Чопочок, -чка, м. Ум. отъ чіп. О. 1861. XI. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕДМІДЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.