Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

велико

Велико нар. Очень; сильно: много. На свого сина великі) сердився. ЗОЮР. 11. 49. Инший велико знає, а в мене пам'яти не має. Велико розумна.... велико здібна. К. XII. 16. Ум. величко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКО"
Бурастий, -а, -е. = буравий. Бурастий кінь. Вх. Уг. 329.
Горноста́йовий, -а, -е. Горностаевый. Горностайова кирея. К. ЧР. 101.
Зоздріти, -рю́, -ри́ш, гл. Увидѣть. В полі і в домі нічого не зоздріли. КС. 1884. І. 33.
Копиляк, -ка́, м. = копил 3. Вх. Лем. 426.
Кречет, -та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс.
Лентю́х, -ха, м. Одѣтый въ городскую одежду? горожанинъ? Шух. І. 33.
Нося, -сі, м. дѣтск. Носъ.
Позаорювати, -рюю, -єш, гл. Запахать (во множествѣ).
Поніб'я, -б'я, с. = піднебення. Вх. Лем. 453.
Черезсіделок, -лка, м. = черезсіделень.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.