Кваша, -ші, ж.
1) Вареное жидкое кисло-сладкое тѣсто. Куди тобі грішному кісіль їсти, коли ти й кваші не вкусиш.
2) Переносно: плакса. Ум. квашка.
Набіли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Набѣлиться. Прийде неділенька, набілися, пойди до церкви, помолися.
Набува́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. набу́ти, -бу́ду, -деш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, наживать, нажить. Як я жив буду, то все набуду: воли, вози покуплю. Тією силою ми собі більше добра набудемо. А хоч і покинеш — плакати не буду, а я, молодая, другого набуду. Гроші — набута річ. 2) Отслуживать, отслужить прогульные дни. Іще году треба набути — тиждень, бач, лежала.
Підстріха, -хи, ж. Мѣсто під стріхою.
Позмірювати, -рюю, -єш, гл. Измѣрить (во множествѣ).
Прошак, -ка, м. Попрошайка; нищій. Але сто приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю.
Роскопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. роскопатися, -паюся, -єшся, гл. Раскапываться, раскопаться, разрываться, разрыться. Та гора роскопується, Дніпр туди йде.
Скалубина, -ни, ж. Скважина, трещина. Як пан Біг дає, то й скалубинами пхає, а як відбирає, то й двері не замикає. Дивиться господарь скалубиною, що робит жовнірь з господинею.
Ужувати, -жую, -єш, гл. Быть въ состояніи сжевать.
Шарахнути, -хну, -неш, гл. 1) Броситься, метнуться. Кінь як шарахне у бік! Народ так і шарахнув з манастиря. Діти.... налагодились шарахнути за двері. 2) Ударить, выстрѣлить. Мій братік лучче стріляє: як шарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є.
