Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

велико

Велико нар. Очень; сильно: много. На свого сина великі) сердився. ЗОЮР. 11. 49. Инший велико знає, а в мене пам'яти не має. Велико розумна.... велико здібна. К. XII. 16. Ум. величко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКО"
Безбоязно, нар. Безстрашно, безбоязненно.
Віджобоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Отшептать. А баба таки віджобоніла трохи хоробу.
Дев'ятна́дцять, -тьо́х, чис. Девятнадцать.
Жо́лудь, -дя, м. Желудь. Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену. Н. п. Ум. жо́лу́дя́к. Мнж. 1. Ув. жолудя́на.
Золотковий, -вого? = злот? Не хочу я червоного, дайте мені золоткового (о деньгахъ). Чуб. IV. 198.
Лузга́, -ги, ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки.
Ницелоз, -зу, м. Раст. Salix repens. ЗЮЗО. І. 134.
Сморчок, -чка, м. = сморж. ЗЮЗО. І. 128.
Спіткати, -ся. Cм. ii. спотикати, -ся.
Укривання, -ня, с. 1) Накрываніе, покрываніе. Хату криємо, то се солома на вкривання. Харьк. у. 2) Укрыванье, то, чѣмъ укрываются. Ум. укриваннячко. Пойняв я жону — холодну воду, а жовтий пісок, — то постіль моя, а чорная хмара — укриваннячко. Грин. ІІІ. 279.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.