Византійський, -а, -е. Византійскій.
Відкуповуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відкуплятися.
Допра́вити Cм. доправляти.
Задіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. заді́тися, -нуся, -нешся, гл. 1) Вдѣваться, вдѣться. 2) Дѣваться, дѣться; пропасть, исчезнуть.
Замо́чувати, -чую, -єш, сов. в. замочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Намачивать, замочить, обмачивать, обмочить. І риби не зловив, собі штани замочив. 2) Намачивать, намочить въ воду деревянную бочарскаго издѣлія посуду, чтобы она разбухла и не давала течи. 3) — намітку. Обрядъ въ концѣ крестинъ. Погуляли, вже б слід іти намітку замочувати, а Семен просить, щоб ще по чарці.
Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Упав так, що аж носом зарив.
Зятній, -я, -є. Принадлежащій зятю. Прибулося тещі зятнії діти колихати.
Пасербиня, -ня́ти, с. Дитя отъ перваго брака мужа или жены.
Рінявий, ріняний, -а, -е. Усыпанный крупнымъ пескомъ, гравіемь. Річечка рінява.
Струмок, -мка, м. Ручеекъ. Ум. струмочок. Задзюркотіли по улицях струмочки.
