Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вепрок

Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер. Гн. І. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕПРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕПРОК"
Гру́бий, -а, -е. 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Ком. ІІ. № 745. Було собі два попи здорових і грубил. Чуб. II. 335. Груба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Як що грубе скажеш.... ЗОЮР. І. 12. 3) Груби́й. Плохой. Изъ уваженія къ «свято́му хлі́бу» очень часто выражаются: груби́й хліб вмѣсто пога́ний. Як де на лупах, то й добрі жита, а на царині — і Боже, які грубі. Кобел. у. Сравн. степ. гру́бший и грубі́ший.
Жи́дів, -дова, -ве Принадлежащій еврею.
Кіпочка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Мордува́ння, -ня, с. Мученіе, истязаніе, пытка.
Назорі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Посвѣтить сколько желалось. Зійшла зоря, зійшла зоря, та й не назорілася. Чуб. V. 354.
Напропуд нар. Напроломъ, напрямикъ. Мнж. 186.
Обірвати, -ся. Cм. обривати, -ся.
Пасемник, -ка, м. = пасемко. Гол. Од. 36.
Плаксивиці, -ців, м. мн. Болѣзненная плаксивость у дѣтей. КС. 1893. VII. 80. КС. 1883. VII. 588. Мил. 34.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕПРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.