Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сурмач

Сурмач, -ча, м. Трубачъ. К. ЧР. 427. Грин. III. 629. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем. К. ЧР. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРМАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРМАЧ"
Вигодованка, -ки, ж. Воспитанница, питомица.
Гідний, -а, -е = годний. Настели мі опанчу, бо я того гідна. Чуб. V. 122.
Загля́діти Cм. загледіти.
Кудра, -ри, ж. Кудрявая женщина. Хто ж тобі, кудро, кудрі ізвив? Чуб. V. 586.
Невмолот, -ту, м. Плохой умолоть. Коли нерод, так і невмолот. Ном. № 7134.
Особливий, -а, -е. = особий.
Оцарок, -рка, м. Загонъ для скота. Мирг. у.
Скасуватися, -суюся, -єшся, гл. Быть отмѣненнымъ, уничтожиться. Відтоді зараз і панщина скасувалась. Гол. II. 145.
Смикове, -вого, с. Иронически: подать. Камен. у.
Темнісько нар. = темнісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУРМАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.