Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сурдут

Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРДУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРДУТ"
Блавучити, -чу, -чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться. Желех.
Дибу́ль меж., выражающее, что человѣкъ медленно идетъ. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль. Чуб. V. 1088.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Зговори́ти, -рю́, -риш, гл. Проговорить, сказать. Хата, як покришка: що зговориш, то в хаті повинно пропасти. Ном. № 5998. А що я тобі казатиму, дочко, — зговорила Чайчиха похмуро. МВ. ІІ. 42. Як сеє зговорили, так барзо й учинили. Мет. 441.
Компонуватися, -нуюся, -єшся, гл. Составляться, сочиняться. Шевч. 1883, 140.
Наштрикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. наштрикнутися, -кнуся, -не́шся, гл. Накалываться, наколоться, натыкаться, наткнуться. Тут він заточився і трохи не наштрикнувся на її ніс. Левиц. І. 479.
Пригоддя, -дя, с. Приволье. Їдь на Кубань, там буде тобі пригоддя.
Розчитатися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали. Гол. IV. 545. 2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти. Харьк.
Ружа, -жі, ж. = рожа. Чия роля не йорана, на ній ружа не зривана. Гол. І. 207.
Татців, -цева, -ве = таточків. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУРДУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.