Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сурдут

Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРДУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРДУТ"
Горня́тко, -тка, с. 1) Ум. отъ горня. 2) Въ хороводной игрѣ вербовая дощечка трое играющихъ малыхъ дѣтей. Kolb. I. 159. 3) — пщі́льне. Ячейка у пчелъ. Вх. Лем. 405.
Ґо́дло, -ла, с. = Кодло.
Заску́бувати, -бую, -єш, гл. = заскубати.
Зва́дниця, -ці, ж. Спорщица, любящая ссориться.
Зрозумілість, -лости, ж. Понятность. Желех.
Колій, -лія, м. 1) Мясникъ, рѣжущій свиней. Херсон. г. 2) Эпитетъ гайдамакъ. А коліям нічим стрілять — куль нема. К. ЗОЮР. І. 135.
Крутоголовчики, -ків, м. мн. Раст. Prunella grandiflora. Лв. 101.
Марім'ята, -ти, ж. Раст. Tanacetum balsamita. Вх. Лем. 434.
Ненечка, -ки, ж. Ум. отъ неня.
Розбола, -ли, ж. Причина, начало боли. Ой розбола серцю мому, як вечір настане. Гол. II. 383.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУРДУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.