Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сурдут

Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРДУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРДУТ"
Богомазів, -зова, -ве Относящійся къ иконописцу, къ плохому живописцу, принадлежащій ему.
Доскрі́буватися, -буюся, -єшся, гл. Доскребываться, докапываться, добираться. Він доскрібується вже до мене.
Доще́во нар. Дождливо. На дворі дощєво та холодно. Шух. І. 189.
Косматій, -тія, м. Человѣкъ въ космахъ, косматый. Встрѣчено въ пасхальной виршѣ, въ приложеніи къ Іоанну Крестителю: Йван Косматій його хрестив. О. 1862. VI. 51.
Оборожина, -ни, ж. Столбъ въ оборозі. Вх. Зн. 42. Желех.
Підлатати Cм. підлатувати.
Підсікти, -ся. Cм. підсікати, -ся.
Стебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Строчить. Гайс. у. Гол. Од. 73.
Хльобтати, -бчу, -чеш, гл. = хлебтати. Юшечку хльобтати. Грин. ІІІ. 487.
Чимерка, -ки, ж. = чемерка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУРДУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.