Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сухорукий

Сухорукий, -а, -е. Сухорукій. Рече до сухорукого чоловіка. Єв. Мр. III. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУХОРУКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУХОРУКИЙ"
Билисько, -ка, с. Мѣсто, заросшее травой, стеблями растеній. Приїдь, приїдь, Кострубоньку! Стану з тобов до шлюбоньку на травнику-билиську і в подертім сірачиську. Pauli. І. 22.
Вихвалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихвалитися, -люся, -лишся, гл. Хвастать, похвастать, хвалиться, похвалиться. Вихваляється вірною дружиною. Мет. 265.
Гавран, -на, м. Птица: Corvus corax, воронъ. Вх. Пч. II. 9. Гавране, гавране, високо літаєш. Гол. II. 719.
Добрі́ненький, -а, -е., Ум. отъ добрий.
Колихалочка, -ки, ж. Та, которая качаетъ колыбель (няня). І до печі куховарку найняв, і до пива пивоварочку, до колиски колихалочку. Чуб. V. 1122.  
Ли́новка, -ки, ж. Ум. отъ ли́нва.
Маня́чити, -чу, -чиш, гл. = маячити. Далеко над Россю манячив якийсь магазин з червоної цегли. Левиц. І. Образ за образом манячать, минаються, десь зникають. Левиц. І.
Поплітка, -ки, ж. 1) Верхняя прядь на веревкѣ. Могилев. у. 2) Красная гарусная нить, которой оплетаютъ сверху косы. Kolb. І. 40. Шух. І. 135.
Придзиґльованка, -ки, ж. Вертушка, вертлявая женщина. Котл. Ен. Словарь. 23. Там придзиґльованки журились, що нікому вже підморгнуть. Котл. Ен. III. 55.
Самошість. Самъ-шестъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУХОРУКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.