Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Кибалиця, -ці, ж. = кибалка. Дівки вінки погубили, молодиці кибалиці.
Кусака, -ки, об.
1) Кусливый человѣкъ.
2) ж. Водка, настоянная на перцѣ съ прибавкой и иныхъ кореньевъ.
Пооживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (о многихъ). Всі і пооживали. Помазав ятлинята цілющою водою, вони і пооживали.
Попідтікати, -каємо, -єте, гл. То-же, что и підтекти, но во множествѣ.
Порозбризкувати, -кую, -єш, гл. Разбрызгать (во множествѣ).
Слобожанин, -на, м. Житель слободы. Слобожане почали селитись по степах.
Торохтійка, -ки, ж. Пустомеля, болтунья. І не заціпить їй, гаспидській торохтійці.
Утовш, утовшки, нар. Вт. толщину. Який вдовж, такий втовш.
Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину.
