Альки́р, -ру, м. Отдѣленная перегородкой отъ большой світлиці комнатка, служащая спальней и дѣтской. Ум. Альки́рик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.
Держки́й, -а́, -е́. 1) Цѣпкій, липкій. Глина держка, добра для муру. 2) Стойкій, устойчивый; о суднѣ также: поднимающій много грузу. Це держкий човен: хоч би ми й усі посідали, то здержить.
Закастри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загромоздить, заставить пространство вещами. Сіни там невеликі, то ще так закастрено, що й повернуться ніде, — настановлено всього.
Заля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Захлопать, защелкать. 2) Зарукоплескать. Публіка... заляскала в долоні.
Замі́ркуватий, -а, -е. О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Але сюю року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Заміркувата пшениця.
Зизоо́кий, -а, -е. Косоглазый. На Спаса дивиться, а Богородицю бачить (на зизоокого).
Наплю́скатися, -каюся, -єшся, гл. Наплескаться вволю.
Панахати, -хаю, -єш, гл. Разрывать, разсѣкать.
Хикнути, -ну, -неш, гл. Икнуть.
Хрестато нар. Крестообразно, накрестъ.
