Виделка 1, -ків, мн. = вилка. Подайте виделка.
Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать.
Лайливий, -а, -е. 1) Бранный. Дух вискочив в словах лайливих. 2) Любящій ругаться, бранчивый. Там — ратуй Боже — який пан лайливий!
Мент, -ту, м. Мигъ. у-мент. Вмигъ. Сів на хазяйського коня, в-мент придув із горілкою. В один мент одно за 'дним переміняється.
Нерозборливий, -а, -е. Непонимающій. Я жінка нерозборлива, та й то бачу, що не так.
Повиковирювати, -рюю, -єш, гл. Выковырять (во множ.). Повиколупував із лоба очі.
Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл.
1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали.
2) = починатися.
Розбуркувати, -кую, -єш, сов. в. розбуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, разбудить, разгонять, разогнать сонъ. Гук і галас розбуркали його.
Слухм'я́ний, -а, -е. = Слухня́ний. Микола.... роботящий, слухмяний.
Червономордий, -а, -е. Красномордый, краснорожій. Червономордий пан.