Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь.
Поважний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный уваженія. Іще трошки засоромилась перед поважним гостем, то й очиці спустила в землю.
2) Серіозный; солидный. Такий зробився тихий та поважний. Поважне обличчя. Йому здавалось... ніби він чує поважну його мову.
3) у поважному стані. О женщинѣ: беременна. Пані моя нездужає: вона в поважному стані.
Помстити, -мщу, -стиш, гл. = помститися.
Похваляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похвали́ти, -лю, -лиш, гл. Одобрительно отзываться, отозваться, хвалить, похвалить, одобрять, одобрить. Те, що треба б не похваляти, а ганити. Яка гарна молода! похваляли деякі.
Прикривати, -ва́ю, -єш, сов. в. прикрити, -крию, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть. Ой вирву я листочок та прикрию слідочок, щоб по милого мого, по слідочку його всяка птиця не ходила. Нічим грудини прикрити. Не во что одѣться.
Риндзак, -ка, м. Желудокъ.
Росплющатися, -щаюся, -єшся, сов. в. росплю́щитися, -щуся, -щишся, гл.
1) Раскрывать, раскрыть глаза. Кіт як росплющиться, як гляне своїми очима.
2) Раскрываться, раскрыться (о глазахъ).
3) Расплющиваться, расплющиться.
Свічка, -ки, ж.
1) Ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку.
2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: його свічка я́сно горить, — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью.
2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой чуга.
3) — божа. Раст. Gymnadonia odoratissima. Ум. свічечка, свіченька.
Старовинний, -а, -е. Старинный. Старовинної пісні заспіваю.
Чернітка, -ки, ж. плахта-чернітка = чернетка. Ум. черні́точка. В неї плахта черніточка, сама як квіточка.
