Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

супрягач

Супрягач, -ча, м. = супружник. Зміев. у. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПРЯГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПРЯГАЧ"
Гавзатий, -а, -е. Гнусливый. Полт.
Деклямува́ти, -му́ю, -му́єш, гл. Декламировать.
Зако́панець, -нця, м. Что-нибудь краденое и закопанное. Черк. у.
Зелені́сінько, нар. Ум. отъ зелено.
На́морозень, -зня, м. = наморжень. Желех. Новомоск. у. (Залюбовскій).
Нелітка, -ки, ж. Корова, еще не имѣвшая теленка. Вх. Пч. II. 5.
Обсмолювати, -люю, -єш, сов. в. обсмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмаливать, осмолить.
Помітити Cм. помічати.
Поруга, -ги, ж. Поруганіе, оскорбленіе. Віри своєї християнської у поругу вічні часи не подайте. АД. II. 7. Я знаю, що ти мої сестри не лишиш в поругу. Федьк. Ум. поругонька. Мет. 141.
Пущадло, пущало, -ла, с. Ланцетъ для пусканія крови. Херс. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУПРЯГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.