Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стогнати

Стогнати, -гну, -неш, гл. Стонать. Так болить, що як би не вмів стогнати, то вмер би. ЗОЮР. І. 147. Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Мет. 28. Під ним (змієм) земля тілько стогне. ЗОЮР. II. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОГНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОГНАТИ"
Гарель, -ля, м. = гаріль.
Гижа, -жі, ж. Гадость, мерзость. У хаті така гижа, що й навернутись гидко. Правоб.
Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам. Желех.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Пагністки мн. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 80.
Пообіч нар. Съ обѣихъ сторонъ.
Приштапувати, -пую, -єш, гл. Пристегать.
Провартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Розвішувати, -шую, -єш, сов. в. розвішати, -шаю, -єш, гл. Развѣшивать, развѣсить. МВ. ІІ. 134. Накупив бубликів, розвішав їх уночі перед вікнами. Рудч. Ск. І. 188. Ой я тую одеженьку по тину розвішу. Чуб. V. 719.
Терпуга, -ги, ж. Водка. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОГНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.