Башта, -ти, ж.
1) Башня. Змурував високу багату. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу.
2) Старая толстая ель. Ум. баштонька, башточка.
Здви́гувати, -гую, -єш, гл. = здвигати. Брати тільки плечима здвигують.
Кабелка 2 Cм. кабалка.
Лопуши́стий, -а, -е. Широколистый. Корнем коренистая, листом лопушистая.
Обмерти Cм. обмірати.
Овсі нар. = зовсім.
Повертати, -та́ю, -єш, сов. в. поверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Вертѣть, повернуть, вращать; свернуть. Все на той бік поглядають, де козаки кіньми грають, шабельками повертають. На вечір сонце повернуло, поночі йти — буду коло вас ночувать. Він так хвостом і повернув. 2) Возвращать, возвратить. І хто зна, коли мене Бог поверне до своєї господи. 3) Возвращаться, возвратиться. При місяці із ярмарку повертали. 4) Обращать, обратить, превратить. Козаки зостались козаками, а нас у поспільство повернено. Щоб ту чорну та знов у білу повернути. Усі гроші повернув на хату, щоб добру зробити. у нівець повернути. Въ ничто обратить. Старшина хоче писаря в нівець повернути. повернути на користь. Обратить въ пользу. Люде повернули оці сили на користь собі.
Повідтинати, -ка́ю, -єш, гл. Откупорить (во множествѣ).
Позбавляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Умертвить (многихъ). Багацько позбавляв Буняка таким способом, людей.
2) Лишить многихъ.
Тисячостежковий, -а, -е. Имѣющій тысячу дорогъ, тропинокъ. Перед очима тисячостежковий шлях за пороги.
