Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовповатий

Стовповатий, -а, -е. = стовбоватий. — та мальо́вка. Родъ орнамента при раскрашиваніи мисокъ. Вас. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВПОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВПОВАТИЙ"
Барилькуватий, -а, -е. О человѣкѣ: толстый, пузатый. Желех.
Бундючитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, хорохориться, пѣтушиться, чваниться. Твоя Маруся усе щось бундючиться. О. 1861. XI. Кух. 28.
Ветхий, -а, -е. Ветхій. В ветхе рям'є я одігся. К. Псал. 82.
Духопе́лити, -лю, -лиш, гл. Бить, дубасить.
Їхатоньки гл. ум. отъ ї́хати. Марисини три брати коники сідлают, гдесь їхатойки мают. Н. п.
Наби́вач, -ча, м. 1) Палка, которой въ мельницахъ набиваютъ муку въ мѣшки. Новомоск. у. 2) Бондарскій инструментъ для набиванія обруча на бочку. Сумск. у.
На́ймиччин, -а, -е. Принадлежащій наемной работницѣ. Наймиччина дитина.
Повищипувати, -пую, -єш, гл. Выщипать (во множествѣ).  
Простолюд, -ду, м. Простонародіе. Уман. III. 210.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВПОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.