Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стогначі

Стогначі, -чів, м. мн. Частые стоны. (въ старости, болѣзни). Стогначі напали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОГНАЧІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОГНАЧІ"
Бездомок, -мка, м. Бобыль, безпріютный человѣкъ.
Брита, -ти, ж. Полотнище. Шейк.
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Відрізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відрізатися, -жуся, -жешся, гл. Отрѣзывать, отрѣзать себя отъ чего. Взяла ключ відрізалася. Чуб. Нерівно відрізалося.
Євдо́шка, -ки, ж. Рыба Umbra Krameri. Браун. 29.
Критися, криюся, -єшся, гл. 1) Покрываться. У неділю вранці рано поле, крилося туманом. Шевч. 95. Улиці, базари крились трупом, плили кров'ю. Шевч. 168. 2) Скрываться, прятаться. У сизому тумані крилося село. Мир. Пов. II. 94. І позад базару через мертвих nереступа, криється в пожарі за костьолом. Шевч. 202. Вона од мене, здається б, не крилась. МВ. Сама пішла до його, пішла не криючись. Г. Барв. 399.
Мру́кати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать. Кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає з свого доброго талану. МВ. ІІ. 134.
Перекидький, -а, -е. = перекидистий. Волч. у. (Лобод.).
Погрузити, -жу, -зиш, гл. = згрузити. Погрузили так дорогу, що хоч не їдь.
Хараманити, -ню, -ниш, гл. Обманывать, дурачить. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОГНАЧІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.