Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стогначі

Стогначі, -чів, м. мн. Частые стоны. (въ старости, болѣзни). Стогначі напали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОГНАЧІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОГНАЧІ"
Відділятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відділитися, -люся, -лишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться.
Заваджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = і заважати.
Зґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Достать дно. Місця того ніхто не зґрунтує. Нволынск. у.
Здігна́ти, здожену́, -не́ш, м. = здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.
Зісла́ти Cм. зсилати.
Перекудкудакати, -каю, -єш, гл. Перестать кудахтать.
Плоскінка, -ки, ж. = плоскінь. Вх. Пч. II. 29.
Січний, -а́, -е́ Сочный. Січний кавун. Рк. Левиц.
Струнький, -а́, -е́ Стройный. Станочок струнький. МВ. ІІ. 19.
Хорошити, -шу, -шиш, гл. Охорашивать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОГНАЧІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.