Веснувати, -ную, -єш, гл. Дѣлать весеннія работы; проводить весну. Дай, Боже, веснувати!
Відбиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбитися, -діб'юся, -б'єшся, гл. 1) Отбиваться, отбиться. Од троянців одбивались. 2) Удаляться, удалиться, отдаляться, отдалиться, отбиться. Від роду відбилася. Тут родилася, тут хрестилася, у чужую сторононьку да й відбилася. 3) Отражаться, отразиться. В прозорій воді відбиваються золоті верхи. 4) О кобылѣ: случиться съ жеребцомъ.
Гробови́к, -ка́, м. Як гробовики, ховаються по горищах, по погрібах..., переховують чуже, награблене добро.
Диня́тко, -ка, с. Маленькая дыня. Ум. Диня́точко.
За́лісок, -ску, м. Опушка лѣса. Приходить на залісок, — аж вовчиця з вовченятами грається.
Кокати, -каю, -єш, гл. Стричь (преимущественно овецъ).
Неприятельство, -ва, с. Вражда, непріязнь.
Поводирь, -ря́, м. = поводатарь.
Прапращур, -ра, м. Прапращуръ. І праправнуки згадають прапращурів діло.
Прокахикати, -каю, -єш, гл. Прокашлять сухимъ кашлемъ.
