Бесідувати, -дую, -єш, гл.
1) = беседувати. Турок до них бесідує.
2) Говорить, произносить. Маштер бесідує 24 разів «Отче наш».
Викашлювати, -люю, -єш, сов. в. викашляти, -ляю, -єш, гл. Выкашливать, выкашлять.
Гріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Грѣшить. Хто спить, той не грішить. 2) Гріши́ти на ко́го. Подозрѣвать кого, взводить напраслину, грѣшить. Не гріши на Бога — чорт діти забрав.
Обснувати, -сную́, -єш, гл. Засновать. Павук обснував усі кутки. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллям переллю.
Орання, -ня, с. = оренка 1. Не можуть без плуга і орання хліба їсти.
Подружина, -ни, ж. Подруга. Чи бачила, подружино, мого чорнобрівця?
Похмілля, -ля, с. Похмѣлье. Єсть мені, братіки, із хмелю похмілля. Ум. похмілленько. Похміллячко.
Професор, -ра, м. Профессоръ. Дашкович швидко піднявся між професорами своїми лекціями.
Трапезувати, -зую, -єш, гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Трапезуйте, люде добрі.
Чупровий, -а, -е. . чупрові свашки Въ свад. обрядѣ: женщины со стороны жениха.
