Багатий, -а, -е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Либонь же ти на розум не багатий. багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі.
2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий.
3) багатий вечір, — та кутя = багат-вечір. Ум. багатенький.
Вищезнути, -ну, -неш, гл. Исчезнуть, уничтожиться, истребиться. Вищезає жито. Каченята вищезли: ворони вихапали.
Гискра, -ри, ж. = искра. Його очі блищали гискрами. Ум. гискорка. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстях печі.
Идолопоклонство, -ва, с. Идолопоклонство.
Оглас, -су, м. 1) Возвѣщеніе, оглашеніе; также церковное оглашеніе о предстоящемъ бракосочетаніи. 2) Опубликованіе. Багато лежить у мене писання українського до друку, багато я перечитав його, та ось тільки кришечку до огласу вибрав. 3) Возгласъ, крикъ. Птиця відтіля з веселим огласом летіла. Брата Лазаря огласом спросив.
Погородити, -джу́, -диш, гл. Загородить (во множествѣ). Як прийдеш додому, то погороди загороди великі.
Полонянка, -ки, ж. Плѣнница. Ум. полоня́ночка.
Прощання, -ня, с. Прощаніе, разлука. Плаксивее з синком прощання. На прощанні випросила Маруся в Василя сватаний платок.
Садонько, -ка, м. Ум. отъ сад.
Скрипнути Cм. скрипіти.
