Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сторчака

Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРЧАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРЧАКА"
Випозіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Назѣваться вдоволь. Зараз схопивсь, випозіхавсь, вичухався, помолився Богу. Кв. II. 51.
Золотогривий, -а, -е. Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня... і приїхав до царя. Рудч. Ск. І. 109.
Индичитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать. Ти якого гаспида индичишся? Ном. № 3546. А вже що отті калістратори всякі!... знаєте, які вони иноді в нас: і чваниться, индичиться. Сим. 230.
Кожан, -на, м. = кажан.
Нада́лі, нада́льше, нар. Ha будущее время. Хотілось би похазяйнувати і надалі дещо заробити. Левиц. І. 500. Дано псу м'ясо, — хоч їж, хоч надальше остав. Ном. № 13673.
Нетля, -лі, ж. 1) Насѣк. Lithocolletis fritellella. Вх. Пч. І. 6. 2) Ночная бабочка (каждая изъ меньшихъ). Вх. Пч. І. 6.
Притарасовувати, -вую, -єш, сов. в. притарасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить фашинникомъ, засыпавъ сверху землею. Лубен. у.
Тикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тикати.
Торохтіння, -ня, с. Стучаніе, громыханіе.  
Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ном. № 8623., Ум. цибатенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОРЧАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.