Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сторчака

Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРЧАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРЧАКА"
Ариш! I, меж. Окрикъ на овецъ. Мнж. 175.
Біля нар. Подлѣ, возлѣ, около. Ліг біля моря одпочить. Шевч. Будем ми старих людей біля його держати, будуть вони його научати. Дума.
Каправіти, -вію, -вієш, гл. Гноиться (о глазахъ). Угор.
На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому. Левч. 110.
Провакувати, -ку́ю, -єш, гл. Пропустить, потерять (время). А бери лиш ціпа та будемо молотити, а то й день так провакуємо. Грин. II. 207.
Противність, -ности, ж. Противоположность. Частіше робить людей близькими приятелями противність їх удачі. Левиц. І. 133.
Рюмсання, -ня, с. Плачь.
Хвершал, -ла, м. Фельдшеръ.
Чагарник, -ку, м. = чагарь. Кругом його (каміння) ріс густий чагарник. Стор. МПр. 42.  
Шкандиба, -би, м. Хромой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОРЧАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.