Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стоїти

Стоїти, -стою, -їш, гл. Стоить. Хиба ж наша мати вже й кози не стоїть. Ном. № 2040. Твій, каже, челядинець великого стоїть. ЗОЮР. І. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЇТИ"
Байрачок, -чка, м. Ум. отъ байрак.
Гурма́нка, -ки, ж. 1) Большой комокъ овечьяго сыру. Желех. Вх. Зн. 12. 2) = Гуска 2. Желех.
Индюр, -ра, м. = индор. Вх. Лем. 421.
Крашеняк, -ка, м. Окрашенный въ красную краску сердак. Шух. І. 126.
Начинити I Cм. начиняти.
Переклопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Перестать хлопотать, заботиться. 2) Истомиться хлопотами, заботами.
Позвисати, -саємо, -єте, гл. Свѣситься (во множествѣ). Заснув п'яний на возі, ноги аж до колеса позвисали. Черниг. у.
Поспитатися, -та́юся, -єшся, гл. Спросить, спроситься.
Турмонька, турмочка, -ки, ж. Ум. отъ турма.
Утовкмачити, -чу, -чиш, гл. = утокмачити. Розумна жінка чоловіка в біді вирятує, а дурна ще втовкмачить. Чуб. І. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.