Вельбучний, -а, -е. Важный, знатный. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту, і хліб.
Голоколосий, -а, -е. О хлѣбѣ: безостый. Пшениця голоколоса.
За́ко́н, -ну, м. 1) Зародышъ. там його́ й зако́ну нема́. Нѣтъ его тамъ и зародыша, нѣтъ и слѣда. 2) Загонь. Де ж такий закон є, щоб чоловіка нівечити. 3) Исповѣданіе, обрядъ, предписаніе религіи, обычая. Хитрий закон, що не зна ні чорт, ні піп, ні дякон. Князь ісповідував православну віру і кріпко тримався свого закону. Поховали громадою, як слід, по закону. Як раз по нашому закону пред нею шапочку ізняв. Ждіть від нас людей по закону увечері. в зако́н увести́: а) Сочетать законнымъ бракомъ. Нехай нас звінчає, та тогді вже явимось до матері. Вона, побачивши, що ти вже у закон уведена, не так буде на тебе жалкувати. б) Окрестить. Вже три дні, як дитина не хрещена... Не дай, Боже, якого случаю — і вмре не введена в закон. у зако́н уступи́ти. Вступить въ законный бракъ. Cм. еще закін.
Заме́титися, -чуся, -тишся, гл. Заразиться. Була в його скотинка, та так заметилася і пропала. Заметився страшною пошестю.
Зошмарити, -рю, -риш, гл. Сбросить, скинуть. Зошмар з воза сіно.
Надгорі́ти Cм. надгоряти.
Споминка, -ки, ж. Воспоминаніе. Споминка про всесвітній потоп. І радісний випадок принесе важку споминку.
Шевлюга, -ги, об. Дрянь, мерзавецъ.
Штундовий, -а, -е. 1) Относящійся къ штундѣ.
2) = штундарь.
Щастя, -тя, с. Счастье. В щасті не без ворога. Грошей багацько, а щастя мало. щастя-доля. Счастливая судьба. Нивоньку об'їжжає, щастя-доленьку має, рано з поля збірає. Ум. щастячко.
