Дохожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = дохо́дити. 1) Нехай би нас стали козаки зачувати, до нас дохожати, смерти нашої доглядати. 2) Я до тебе, дівчинонько, я до тебе дохожав, я до тебе, серце моє, чорну стежку утоптав. Слічная панна да там дохожала, злото позбірала, золотару дала. 3) до ро́зуму дохожа́ти. Созрѣвать умственно. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молодії подружжя знахожати.
Зузуля, -лі, ж. и пр. = зозуля и пр.
Кравеція, -ції, ж. Кутерьма.
М'якува́тий и мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый.
Плюгавець, -вця, м. Гадкій, дрянной, презрѣнный человѣкъ. Пакосник ти паскудний! плюгавець!
Плямка, -ки, ж.
1) Ум. отъ пляма.
2) = клямка.
Поскидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и скинути, но во множествѣ. Йовдоха-святоха скоренько усе із себе поскидала та у піч, а сама сидить. Поскидала з себе шовкове убрання, наділа знов своє рам'я. Поскидав потужних з престолів.
Причалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. причалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Причаливать, приставать, пристать. Причалився човен до берега.
2) Присоединяться, присоединиться, пристать, пріютиться. Як би дома, то припалилась би до людей, а тут усе чужі. Він причалився на шпилечку.
Хвошка, -ки, ж. Шкура дохлой овцы или козы.
Щавлик, -ку, м. Ум. отъ щавель.
