Грю́к I меж. для обозначенія стука: стукъ. Стук-грюк в віконечко!
Де́куди нар. Кой-куда, кой-гдѣ. Так усі декуди й розійшлись. Холера декуди викидається.
Імкий, -а́, -е́ = ємкий.
Кудрево, -ва, с. Кедръ? Як жидова Христа мучила, та на кудреві й роспинала.
Ліхта́рь, -ря, м. 1) = ліхтарня. 2) Подсвѣчникъ.
Отоплювати, -плюю, -єш, сов. в. отопи́ти, -плю́, -пиш, гл.
1) — що. Отапливать, отопить. Отоплюю диявольську корчму.
2) — кого. Доставлять, доставить отопленіе для кого.
Пеститися, -щуся, -стишся, гл. Нѣжиться. Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити.
Поголоска, -ки, ж. Слухъ, молва. Скрізь пішла поголоска, що Кармалюк ходить. Десь дзвін лили і пустили таку поголоску. Хиба не чув ти поголоски про чорну раду?
Суватися, -ваюся, -єшся, гл. Скользить; ползать. І вни до днесь ся сувают, тоти гади.
Чабанистий, -а, -е. = чабаний. Ідут воли з Московщини, а все чабанисті.
