Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смердіти

Смердіти, -джу, -диш, гл. Вонять. Хата пусткою смерділа. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРДІТИ"
Відучатися, -чаюся, -чуюся, -єшся, сов. в. відучитися, -чуся, -чишся, гл. Отучиваться, отучиться.
Забо́вкати, -каю, -єш, гл. Начать звонить.
Искорник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris. Вх. Уг. 242.
Підпомагач, -ча, м. Помощникъ. Борз. у. К. Кр. 25.
Пісковатиця, -ці, ж. Песчаная земля. Вг. Уг. 259.
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось. Борз. у.
Ростопша, -ші, ж. 1) Неловкая, неповоротливая женщина. Харьк. 2) Раст. Silybum marianum Gaertn. ЗЮЗО. I. 136.
Тупцюватися, -цююся, -єшся, гл. Переступать съ ноги на ногу.
Чемір, -ру, м. Боль въ животѣ. Як проголоднітий з'їст дашто нарешні, то дістане чемір. Вх. Уг. 274. Cм. чемер.
Штанята, -нят, с. мн. Штанишки. Гол. Од. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМЕРДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.