Бунтувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Бунтовать, бунтоваться. Не бунтуйте проти його, тяжко-важко покарає.
2) Бунтовать, возмущать. Бунтує народ.
Двигони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = Двигатися. І отворив Бог великі кити і всяке живе твориво, всяке повзюче, що двигонить у водах.
Доси́пка, -ки, ж. Досыпка. Ум. доси́понька.
Незнай, -наю, м. Незнаніе. Незнай гріха не чинить.
Перстник, -ка, пе́рстничок, -чка, м. Ум. отъ перстень.
Подовшати, -шаю, -єш, гл. Удлиниться, сдѣлаться длиннѣе.
Розвиднятися, -няється, сов. в. розвиднитися, -ниться, гл. = розвидняти, -ніти. Саме розвиднятись стало. НВолынс. у. Вже на дворі стало розвиднятись.
Станцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Не уступить кому въ танцахъ, съумѣть танцовать одинаково съ кѣмъ. А мені тільки й горя, що матня драна, а то б яй босоніж станцювавсь із сап'янцями.
Уплинути, -ну, -неш, гл. = уплисти. Багато води до моря уплине.
Шпірувати, -ру́ю, -єш, гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив.
