Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смердючий

Смердючий, смердячий, -а, -е. Вонючій. Гриземося, мов собаки за маслак смердячий. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРДЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРДЮЧИЙ"
Відкидання, -ня, с. Отбрасываніе.
Зачина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зача́тися, -чну́ся, -не́шся, гл. Начинаться, начаться. Як світ зачався, то люде так Богу молились. О. 1862. V. 79. Нове життя зачалося. Мир. Пов. І. 142.
Крижатий Cм. крижастий.
Кролик, -ка, м. 1) = кріль. То це прийде кролик, улізе в мішок. Рудч. II. 12. 2) = крілик. Вх. Лем. 428.
Мизерні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Бѣднѣть, нищать. 2) Худѣть, тощать, приходить въ болѣзненное состояніе. Оце й захиріє дитина, стогне, мизерніє. Думаю: от-от умре. Левиц. І. 139.
Наві́чний I, -а, -е. Вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Позалучати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Завербовать (многихъ). 2) Загнать (многихъ домашнихъ животныхъ).
Політ, -льо́ту, м. Полетъ. Він сам за мною залетів, за моїм тихим польотом. Мет. 178.
Торохтійка, -ки, ж. Пустомеля, болтунья. І не заціпить їй, гаспидській торохтійці. О. 1861. XI. Кух. 34.
Шаленистий, -а, -е. Шальной. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМЕРДЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.