Гряни́читися, -чуся, -чишся, гл. Размежевываться, дѣлать, класть границы. Було оце як стануть гряничиться, то село на село йде. Той каже: «сюди гряниця!» а той каже: «сюди!» Скажи, де світ гряничиться не тьмою?
Джирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать.
Осмеркнути, -ну, -неш, гл.
1) Находиться во время сумерекъ. Як мені не плакати? Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка.
2) безл. Смеркнуться. Не вгадала я, як і осмеркло. Ще не пізно й було, тільки що осмеркло.
Партал, -ла, парталь, -ля, м. Остатки овцы, съѣденной волками. Скілько вовків разом кинуться між овець... ото вже кущанка і пропала: одірвали кляті вовки і всю до-щенту поб'ють; аж удень схаменеться чабан, то почне скрізь по степу збірать портали.
Підколотити Cм. підколочувати.
Плисковатий, -а, -е. Плоскій. На низенькому плисковатому острівці. Ум. плиско́ватенький. Плисковатенький рівний камінь.
Прасло, -ла, с. Часть досчатаго забора отъ столба до столба.
Свердел, -дла, м. Буравъ. Бере жінку, рескаль, лопату і сокиру і свердел — ідуть заробляти.
2) = сохар.
Сухендувати, -ду́ю, -єш, гл. Шутливо то-же, что и секундувати.
Улан, -на, м. Уланъ. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Ум. уланик, уланичок, уланчик.
