Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смачний

Смачний, смашни́й, -а́, -е́ Вкусный. Їж ячне так, як смачне. Ном. № 2411. Б, пироги смашні! Та як би ще чарка горілки: то-то б поснідав. Полт., Ум. смачненький, смашне́нький. Ном. № 157, стр. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМАЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМАЧНИЙ"
Ага́рський и агаря́нський, -а, -е. Турецкій, магометанскій. А по Чорному морю супротивна хвиля вставає, судна козацькі на три части розбиває. Одну часть взяло — в землю агарську занесло. АД. І. 186. Въ вар.: В агарянську землю заносило. Ib. 190. Синє море не втопило, а в турецьку землю агарянську без кормил прибило. Шевч. 255.
Зашмо́ргувати, -гую, -єш, сов. в. зашморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Затягивать, затянуть (петлю и пр.). Мнж. 61. Зашморгни калитку. Зашморгнув на шиї він аркан. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
Ладнати 2, -на́ю, -єш, гл. 1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає. 2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати. 4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. Г. Барв. 127.5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? Гол. III. 163. 6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам'янці друге склалось. Св. Л. 290. 7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим? 8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел. Св. Л. 76.
Назо́листий, -а, -е. Надоѣдливый.
Нако́й нар. Едва, лишь только. Накой брат лиш єдну лижку всербав, вже му єдно личко злізло. Голов. І. 209.
Охвірувати, -ру́ю, -єш, гл. Жертвовать. Охвірувати Богові. Охвірувати їх (гроші) на яке добре діло. Грин. II. 143.
Підтупатися, -паюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ движенія.
Строїти, -ро́ю, -їш, гл. 1) Одѣвать, наряжать. Ном. № 9313. 2) Настраивать. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій. Чуб. III. 384. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Стрійте коні. Н. Вол. у. В стані свічка горить, там Івасьо коня строїть. Чуб. III. 416. 4) Дѣлать, сооружать, строить. На один копил дідько всіх ляхів строїв. Ном. № 864. З чужого добра не строїть двора. Ном. № 9658.
Терновий, -а, -е. Относящійся къ терну, изъ терна. Терновий кущ. Рудч. Ск. І. 96. Мережані ярма, тернові занози. Рудч. Чп. 129.
Тліти, тлію, -єш, гл. 1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Шевч. Тлів він серцем, глядючи на мене. Г. Барв. 90. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію. Вас. 213. 3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій. Мир. Пов. II. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМАЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.