Дба́лість, -лости, ж. Рачительность, старательность, заботливость.
Зоряти, -ря́ю, -єш, гл. Свѣтиться, сіять. Що то була за дівчина! Зайде в хату, то мов зоря зоряє. Там квітки як в божім раю... зорями ч траві зоряють. Ой вийду на гірку та гляну на зірку, — що зоря зоряє, а вся челядь гуляє. Cм. зоріти.
Зсаджувати, -джую, -єш, сов. в. зсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Ссаживать, ссадить, снимать, снять. Чоловік тоді його зсадив з груші. з хазя́йства зсадити. Разорить. Миші... нас із хазяйства зсадять. 2) Смѣщать, смѣстить, увольнять отъ должности, отрѣшить отъ должности. Громада його (голову) давно б зсадила. Гляди, царю, бо сей Мазепа тебе з царства зсадить. 3) Встаскивать, встащить, взваливать, взвалить. Узяли його в хату та й зсадили на піч. Зсадити дерево на віз.
Ковизитися, -жуся, -зишся, гл. = комизитися.
Ли́ткати, -каю, -єш, гл. Нищенствовать, выпрашивать.
Милосе́рдник, -ка, м. Милосердный, сострадательный человѣкъ. Смієшся, зробивши милосердника тираном.
На́видітися, -джуся, -дишся, гл. Любить другъ друга. Нені наші дуже обі навиділися.
Намі́т, -ме́ту, м. = намет. Наступила чорна хмара, став дощ накрапать; ой стали наші козаки в наміт утікать.
Повитиця, -ці, ж. Раст.: а) = повійка. б) Cuscutae.
Циновий, -а, -е. Оловянный. Цинова тарілка.
