Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

служебка

Служебка, -ки, ж. Служанка. Н. Вол. у. К. Іов. 41. Коло неї лакеї й служебки ходять. Чуб. II. 100. Вона либонь була служебкою біля його Матері, а послі він забрав її за себе. Павлогр. у. Настя кабашна сама до погреба не одходила, служебку повірну посилала. Мет. 384. Ум. служебочка. Чуб. V. 893.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛУЖЕБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛУЖЕБКА"
Бусленя, -няти, с. Дѣтенышъ аиста. Ум. бусленятко, бусленяточко.
Кубок, -бка, м. 1) Кубокъ. Медом частували з золотого кубка. Мет. Що з тих кубків, як повні сліз? Ном. № 1436. 2)на по́рох. Пороховница для храненія мелкаго пороху, употребляемаго для подсыпки на полку ружья. Шух. І. 231. Ум. кубочок. Стоїть вода у кубочку, — коли хоч, напийся. Макс. Ой десь же ти, козаченьку, з кубочка вмивався. Чуб. V. 62.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Перевалювати, -люю, -єш, сов. в. перевалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Переваливаться, перевалиться. 2) Переталкивать, перетолочь слишкомъ сукно на сукновальнѣ. Харьк.
Підв'язати, -ся. Cм. підв'язувати, -ся.
Пообсмалювати, -люю, -єш, гл. Опалить (во множествѣ).
Туря, -ряти, с. Дѣтенышъ тура. Вх. Пч. II. 5.
Узапліш нар. Заклинивши. Набий сокиру на топорисько взапліш. 2) Сплошь. Мороз іде вісім день взапліш.
Уланичок, -чка, м. Ум. отъ улан.
Уталашитися, -шуся, -шишся, гл. Утихнуть, стихнуть. (Угор.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛУЖЕБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.