Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

служебка

Служебка, -ки, ж. Служанка. Н. Вол. у. К. Іов. 41. Коло неї лакеї й служебки ходять. Чуб. II. 100. Вона либонь була служебкою біля його Матері, а послі він забрав її за себе. Павлогр. у. Настя кабашна сама до погреба не одходила, служебку повірну посилала. Мет. 384. Ум. служебочка. Чуб. V. 893.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛУЖЕБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛУЖЕБКА"
Гандзя, -зі, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Го́рличко, -ка, с. Ум. отъ горло.
Досто́тно нар. Точно, точь въ точь. Черк. у.
Зм'яти, зімну, -неш, гл. = зімняти. Чуб. V. 1185. Да покуль батеньку я в'єднав, я свою шапочку стер та зм'яв. Мет. 179.
Лестни́й, -а́, -е́ Льстивый, обманчивый. Чуб. III. 26.
Недопічка, -ки, ж. Недопеченное.
Підкупляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підкупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Подкупать, подкупить. Підкупляти та піддурювати... на виборах. К. Кр. 39.
Повдовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Розголоситися, -шуся, -сишся, гл. Расплакаться громко, разревѣться. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай.
Шкут, -та, м. 1) Ни къ чему негодный человѣкъ. Вх. Лем. 485. 2) Слабосильная скотина. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛУЖЕБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.