Застига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. засти́гти, -гну, -неш, гл. 1) Застывать, застыть. аж йому́ в литка́х засти́гло. Испугался. 2) Застигать, застичь. Терпи, доню, неволеньку, поки смерть застигне.
Наровли́вий, -а, -е. = норовливий.
Поперечний, -а, -е. Поперечный.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель.
Приговір, -во́ру, м. = приговірка.
Пруточок, -чка, м. Ум. отъ прут.
Самопихом, на-самопих, нар. Безъ приглашен я, нахально, насильно, самоуправно. Лізуть у хату самопихом. Як я до їх піду на-самопих.
Старшинник, -ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо.
Удівати, -ва́ю, -єш, сов. в. удіти, удіну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Вділа на себе та жупан синенький.
Фуніти, (-ню, -ниш?), гл. Выдыхаться, терять запахъ; блекнуть, увядать.
