Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Насилу відперли його. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Заї́жка, -ки, ж. Закуска, заѣданье чѣмъ. Чарку вип'є для заїжки, та й більше ніяк не п'є.
Здріма́ти, -ма́ю, -єш и здріма́тися, -ма́юся, -єшся, гл. Задремать. Хто програв, той чорта (не тепер на споминки) здрімає. Нігди би-м ся не здрімала, хоць би й день біленький, коби сидів коло мене хлопець молоденький. А здрімавшись, — заснув кріпко.
Зімі́вка, -ки, ж. Поздно созрѣвающая Дыня.
Коломийський, -а, -е. Коломыйскій.
Лабуззя, -зя, с. соб. = лабуз і.
Повигулюватися, -люємося, -єтеся, гл. Нагуляться ( о многихъ)
Спориня, -ні, ж. Прибыльность, умноженіе.
Стікатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Стекаться, стечься, сливаться, слиться. Три річечки стікалося докупи. 2) Сходиться, сойтись. Пекла б мати млинці, та не стікаються кінці. Кожух не стікається, бо вузький.
Титарівна, -ни, ж. Дочь церковнаго старосты. Титарівна Немерівна гаптує хустину.
