Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися.
Дзві́нний, -а, -е. Колокольный.
Дові́льній, -я, -є. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Ляк, -ку, м. Испугъ. Чого б ти з ляку не сказав. Троянці з ляку задріжали.
Обставини, -вин, ж. мн. Обстоятельства. При таких обставинах наступила.... Хмельнищина.
Повинно нар.
1) Должно. І над собакою повинно ласку мати.
2) Должно быть. Під лісом повинно є вода.
Поперемокати, -каємо, -єте, гл. Перемокнуть (во множествѣ).
Примусія, -сії, ж. 1) Принадлежности. Ткача не приймають у пекло, бо в його такого багато примусії, що як почне вноситься в пекло, — ніяк не забере за один раз. 2) Возня, хлопоты. З дишлем такого багато примусії: треба добірати рівні коні, щоб рівно тягли. Така була мені примусія з оцим чоловіком: не розшолопає, шо йому кажеш, та й годі.
Притул, -лу, м. = притулок.
Стукіт, -коту, м. Стукъ.
