Виньмати, -маю, -єш, гл. = виймати.
Випрясти Cм. випрядати.
Му́дрий, -а, -е. 1) Мудрый, умный. Чому чорт мудрий? — Бо старий. Мудрий поляк по шкоді. 2) Мудреный, замысловатый. Невелика штучка, та мудра. Нагиналась, виправлялась, взявшися у боки, голубцями личкувала де-где мудрі скоки. 3) Хорошій по своимъ качествамъ: красивый, вкусный и пр. Росчесав кудрі, росчесав мудрі, і сам до милої пішов. Мудре дерево. Мудрого борщу наварила.
Намени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив.
Підточувати, -чую, -єш, сов. в. підточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) О червяхъ, мышахъ: подтачивать, подточить, подъѣсть. Робак підточив (яблуню).
2) Наставлять, наставить, пришить кусокъ матеріи.
3) Цѣдить, нацѣдить въ добавку. Підточи наливки в пляшку.
4) Просѣивать, просѣять зерно на решето.
Повіяти, -вію, -єш, гл. Повѣять. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку. Повій, вітре холодненький, з глибокого яру.
Промін, -ну, м. Мѣна.
Розжируватися, -руюся, -єшся, гл. Раздурачиться, расшалиться.
Тесло, -ла, с. Родъ плотничьяго топора.
Харлань, -ня, м. = харлай 1.
