Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

словесність

Словесність, -ности, ж. 1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш. Н. п. 2) Словесность. Українська пісня і неписана словесність народу українського. К. ХП. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОВЕСНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОВЕСНІСТЬ"
Гладиш, -ша, м. Яйцо. А ну, хлопці, давайте гладиші покотимо! Волч. у.
Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья. Желех.
Німців, -цева, -е Принадлежащій нѣмцу.
Переляскати, -каю, -єш, переляща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Перестать хлопать (бичемъ).
Підмова, -ви, ж. Подговоръ, наущеніе, подстрекательство. Ти, дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. Чуб. V. 355. до підмови, на підмо́ву датися. Поддаться, уступить подговору, наущенію, позволить себя подговорить. Дяк неборак на підмову дався. Чуб. V. 1080. Дайся, дівча, мені на підмову, виведу тя з гаю на дорогу. Гол. І. 107. Ум. підмовонька, підмо́вочка.  
Поросказувати, -зую, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ). Тоді вона все поросказувала їм, що було з нею. Чуб. ІІ. 473.
Рагляк, -ка, м. = олень. Вх. Пч. II. 6.
Татунів, -ньова, -ве Принадлежащій татуньові.
Трухцем нар. Рысцой. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛОВЕСНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.