Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

словесно

Словесно нар. Словесно, словомъ. Марусенька по світлонці ходить, словесно говорить. Мил. 112. Що пером пише, словесно й каже. Чуб. V. 802.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОВЕСНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОВЕСНО"
Бестія, -тії, ж. Бранное: скотъ, бестія. Завзята бестія. Шевч. Ув. бестіяка. Сим. 214.
Геній, -нія, м. Геній. Не чути в його словах дихання генія. К. Іов. XV.
Кубашок, -шка, м. Мѣсто подъ печью для золы. Желех.
Навчи́тель, -ля, м. Учитель.
Перепитування, -ня, с. 1) Разспрашиваніе. А що тобі з того перепитування, що ти раз-у-раз про його сестру перепитуєш? Полт. г. 2) Переспрашиваніе.
Підстовба, -би, ж. = стовба 1.
Помарнити, -ню, -ниш, гл.кого. Уничтожить кого. Вх. Уг. 261.
Роздовбувати, -бую, -єш, сов. в. роздовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Раздалбливать, раздолбить. 2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась. Мкр. Н. 6.
Червчистий, -а, -е. Употребляется какъ эпитетъ червцю. Да пішов дощик краплистий, да вродив червчик червчистий. Н. п.
Чутко нар. = чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Чуб. V. 198. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства. Чуб. II. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛОВЕСНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.