Гноїння, -ня, с.
1) Гноеніе.
2) Унаваживаніе, удобреніе.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Зав'я́нути и зав'я́ти, -в'я́ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Може він таку пісню знає, що як би заспівав, то й волос би зав'яв. Одно зацвіла, а друге зав'яло, навіки зав'яло.
Кремінний, -а, -е. Кремневый. Ой ти, горо кремінная!
Манастири́ще, -ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ былъ монастырь. 2) Мѣсто, принадлежащее или принадлежавшее монастырю.
Намисти́на, -ни, ж. Одно зерно мониста. Ум. намистинка, намисти́ночка.
Підвія, -вії, ж. Раст. Lilium martagon. Cм. масло вороняче.
Підкова, -ви, ж.
1) Подкова. Пакінь підкований: хазяїн на зіму підкував та й забув вирвати підкови. Туди тебе зашлють, де волам роги правлять, а кіз кують підковами.
2) Желѣзная подбивка на верхней части ярма (чашовині). Ум. підківка, підківонька, підківочка.
Притичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ притика. Пішов по вії, выхватив притичку. 2) Колышекъ, которымъ прикрѣпляются въ задней части воза підтоки и підге́рсть. 3) Кусокъ холста, вставляемый вмѣсто болѣе дорогой матеріи, въ юбку, въ то мѣсто, которое закрывается фартукомъ. 4) пт. Glareola melanoptera, тиркуша степная.
Стрижай, -жая, м. = стрижій 2. Стригти (вівці) приходять стрижаї з слобід.