Дознава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. дозна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Ледве лихо дозналося, де люде живуть. Думав, що вона його любить так, як він її. А далі й дознавсь, що вже щось непереливки з жінкою. Cм. Дізнаватися.
Замі́ський, -а, -е. Загородный.
Наба́ки́р и наба́ки́рь, нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Взяв набакирь писарь шапку.
Осиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Осиротить. А вража дочко! ти мене осиротила! Мій Василь од мене одцурався.
Пазушшя, -шя, с. Пазуха, мѣсто за пазухой. Буде й голому поза пазушшю.
Плавта, -ти, ж. Отрѣзанный кусокъ древеснаго ствола, длиной въ 8 метровъ.
Приновити, -влю́, -ви́ш, гл. Обновить.
Проквасити, -шу, -сиш, гл. = душу. Ѣдою, преимущественно кислою, немного оживить себя. Постой, каже, чорте, хоч я собі грушок вирву, — буде чим душу проквасить. (Вівця) почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці та хоч капельку проквасити душу од тії страшенної пилюги.
Свистілка, -ки, ж. Свирѣль. Свистять в свистілки. Ум. свистілонька, свистілочка. В свистілоньку грає. Заграй мені в свистілочку стиха-помаленьку.
Свічколап, -па, м. Человѣкъ, снимающій къ церкви со свѣчей нагаръ, также гасящій ихъ; насмѣшливо: церковный староста.
