Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье.
Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав.
2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять.
3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). Виговорити.... рабу Божому (уроки).
4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.
Дави́на, -ни, ж. = Давнина. Ум. Дави́ночка. Я собі ізгадаю давню давиночку.
Драбиня́стий, -а, -е. = драбинчастий.
Злосливо нар. Зло, злобно, злостно. На мя злосливе чом поглядаєш?
П'янісінький, -а, -е. Совершенно пьяный, пьянехонькій.
Річковий, -а, -е. Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. Річкова вода.
Соромяжливість, соромязли́вість, -вости, ж. = соромливість.
Упельгати, -гаю, -єш, гл. Устроить, управиться.
Чабала меж. = цабе.
