Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курінний

Курінний, -а, -е. 1) Шалашный. 2) Относящійся къ запорожскому куріню. отаман курінний. Начальникъ части запорожскаго войска. Cм. курінь 3. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. АД. І. 248. Часто вмѣсто, отаман курінний говорится просто курінний. Оставили на мої руки товариша — занедужав у їх курінний. К. ЧР. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРІННИЙ"
Бараняр, -ра, м. 1) Торговецъ баранами. Желех. 2) Воръ, крадущій барановъ. Желех.
Камінюччя, -чя, с. соб. Камни. Нав'язали їй на руки і на ноги камінюччя. Кв.
Над'їзди́ти, -зджу́, -ди́ш, сов. в. над'ї́хати, -ї́ду, -деш, гл. Подъѣзжать, подъѣхать. Желех.
Нали́плий, -а, -е. Налипшій.
Незвага, -ги, ж. 1) = Зневага. 2) = неувага.
Понаврочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наврочити, но во множествѣ.
Сипання, -ня, с. 1) Сыпаніе. 2) Наливаніе. 3) Отливка изъ металла. Шух. І. 283.
Спосібність, -ности, ж. 1) Пригодность. 2) Случай, оказія.
Стукання, -ня, с. Стучаніе.
Услон, -ну, м. = ослін. Маркев. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.