Буква, -ви, ж.
1) = буквиця.
2) Буква.
Віківщина, -ни, ж. Старина. Пожалуй віковщину раз, а вона тебе десять раз.
Жа́бський, -а, -е. = жаб'ячий.
Пастушити, -шу, -шиш, гл. = пастухувати. Біда вівцям, де вовк пастушить.
Пихиць! меж. для выраженія пиханія, толканія. А він підскочив та пихиць її! Так і заноричилась.
Приспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. приспори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Умножать, умножить. Бог приспоряє і ранньою і пізньою росою. Став їм Господь видимо помогати, а й в полі і в домі всю худобу приспоряти.
Скалити, -лю, -лиш, гл.
1) Занозить. Ноги собі скалить, а чоботи на кию носить.
2) Скалить, оскаливать, обнажать. Скалить зуби, як собака.
3) Сильно бить, разбивать въ щепки.
4) Браниться, ручаться.
Стрепенутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Встряхнуться, встрепенуться. Як віз підскочив, а воно стрепенулось та й розбилось. Серце боязливе стрепенеться як рибонька.
Фіціґорний, -а, -е. Кокетливый. Фіціґорні молодиці. Cм. відзіґорний.
Щавидуб, -ба, м. Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы.
