Заба́нювати, -нюю, -єш, сов. в. заба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Дурно вымывать, вымыть. 2) Терять, утерять при мытьѣ. Понесла плаття на річку та один рушник десь і забанила.
Зага́мкати, -каю, -єш, гл. Закричать: гам-гам!
Находити, -джу, -диш, сов. в. найти́, -йду́, -деш, гл. Находить, найти. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде. 2) Находить, найти, наступать, наступить; нападать, напасть. Найдуть купою у хату. За наші гріхи находять ляхи. Находили на неї якісь страхи. Найшла буря вітряна. Чом на тебе не находе лиха година та нечиста сила? Як найду я з своїми боярами, то я тебе візьму од рідного батенька. 3) Только сов. в. — дитину. Родить ребенка. Найшла собі дочку.
Недаром нар. Не напрасно, не безъ причины. Бо вже недаром козацький кінь по табору гуляє, мабуть Івася Коновченка на світі немає.
Підспіль нар. = суспіль. Кумова хата стоїть підспіль з моєю.
Погостювати, -тюю, -єш, гл. = 1) = погостити.
2) Побыть въ гостяхъ, погостить.
Придуха, -хи, ж. Недостатокъ свѣжаго воздуха. Риба від придухи йде на лотоки.
Розіслати I, -шлю́, -леш, гл. см. розсилати.
Сиротіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться иди быть сиротою. Тут я родилась, тут я хрестилась, тут сиротіла.... тут і вмру.
Сюд нар. = сюда. Я сюд-туд, — нема коня. Не сюд, не туд, не сяк, не так.