Віршомаз, -за, м. Стихоплетъ. Наш віршомаз Тюхтій старих людей шанує: Гарасько як звелів, так він і компонує.
Жа́ло́, -ла, с. 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. жа́льце́.
Куцохвостий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ.
Ласити, -шу, -сиш, гл. Привлекать.
Моцьо́, -ця́, с. Дѣтск. = моня.
Надбере́жжа, -жа, с. Берегъ рѣки, озера.
Немилий, -а, -е. 1) = нелюбий. Світ мені став немилий. Усе немиле, як здоров'я нема.
2) = нелюб. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити.
Поморити, -рю́, -риш, гл. Утомить (многихъ).
Порозливатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разлиться (во множествѣ). Річки широко порозливалися.
Худо II, нар. Плохо, худо. Ой як добре буде, то я й забарюся, а як худо буде, то й назад вернуся.
